?

Log in

No account? Create an account

Previous Entry


Є у світі території-резервації. Території, відведені для проживання певних етносів. Є резервації всередині однієї країни. І є країни-резервації, обнесені колючим дротом, обставлені митними постами, заставлені візовими центрами. Життя в країні-резервації видається цілком нормальним, навіть вільним і цивілізованим. І так триває до тих самих пір, поки не настає потреба ненадовго залишити резервацію. Громадяни резервації не настільки забиті, як селяни в часи становлення колишнього "Сесесеру", яким не видавали паспорти, щоб замкнути їх у селі. Громадяни резервації мають паспорти, але ефект, чесно кажучи, практично той самий.

Всі мої попередні візи – штуки 4 Шенгенських і 1 американська мультивіза – службові, отримувалися малою кров’ю, майже без бою, надійно підкріплені офіційними запрошеннями приймаючих сторін. Тому руку бюрократичного апарату я майже не відчувала.

Зовсім інша справа – виїхати в Європу, зокрема у Німеччину, з приватною метою. На оформлення всіх документів у мене пішло 35 днів! Та й то лише завдяки тому, що падала на коліна і молила про дострокову дату інтерв'ю.

19 квітня – Юрі, моєму чоловікові, на роботі сказали, що його по роботі засилають до Німеччини з 16 травня до 30 червня – на півтора місяці. Недовго думаючи, ми вірішуємо, що я поїду з ним. Але як це влаштувати? Запрошення на мене його фірма не випише. Тому мені потрібно оформлювати звичайну туристичну візу.

20 квітня – я оплатила у найближчому відділенні Промінвестбанку збір 50 грн. за призначення дати співбесіди. У Києві є всього два чи три відділення цього банку, і до «найближчого» мені довелося чесати більше години.

21 квітня – подзвонила у візовий центр. Мене записали знову ж таки на «найближчу» можливу дату – 18 травня, 10.00, 8 вікно на вул. Златоустівській, 37-39.

Юра, як часто подорожуючий, пішов на співбесіду без запису і без черги, і отримав візу за один день. Документи йому зібрала фірма.

Тим часом я роздрукувала пам’ятку для тих, хто їде з туристичною метою і почала збирати документи по пунктах.

1. Документи, що засвідчують особу.
Сфотографувалась у форматі 3,5*4,5 см.

Зробила копію усіх (!!!) сторінок українського і закордонного паспортів. Усіх значить не лише заповнених, а тупо всіх, в тому числі порожніх. Це недавнє нововведення німецького посольства дуже радує ксерокопіювальні кіоски біля входу до посольства.

2. Документи про мету поїздки (мається на увазі оплата квитків і готелю).
Купила квиток на Wizzair до Меммінгена. З неприємним відчуттям у районі печінки, тому що у разі відмови посольства у видачі візи Wizzair гроші за квитки не повертає. Довго обмізковувала інші варіанти, наприклад, забронювати квиток на звичайні авіалінії, показати посольству підтвердження, а потім відмовитися від броні і купити Wizzair, коли вже буде відома доля візи. Але відкинула такий сценарій. Більшість авіаліній тримають броню на економквитки не більше доби. А посольство розглядає візову заяву 5 діб, протягом яких передзвонює у авіакомпанії і відловлює махлювальників. Тож купила Wizzair – в обидва боки за 1280 грн. (по 570 грн. квитки + по 70 грн. комісії). Туди – 25 травня, назад – 23 червня.

Найбільшу паніку в мене викликав пункт про оплату готелю. І не тільки тому, що це гора грошей – на цілий місяць наперед! А ще й тому, що готель, у якому мав жити Юра, знаходиться в селі неподалік від Карлсруе. І в якості оплати там приймають лише готівку. Тому доводилося тільки чекати 16 травня, коли Юра буде на місці, все оплатить і вишле мені е-мейлом чек.

3. Документи про фінансове забезпечення поїздки. Якщо у вас немає кредитних карток та банківських рахунків, посольство вимагає відкрити картковий рахунок у Прокредитбанку і блокувати на ньому кошти до дати від’їзду. Я так і зробила. Відкриття звичайного єврового рахунку в цьому банку коштує 3 євро, але такого, що можна заблокувати – 10 євро. Ну, нам не шкода, ми ж такі тут багаті!
Для посольства банк видає довідку про блокування коштів – це ще 50 грн. в касу.
На карточку було покладено 1350 євро (30 днів * 45 євро).

4. Придбала поліс страхування на 30 днів за 180 грн. у СК «Про100 Страхування». Зустрічала ціни різні – навіть до 300 грн. І тут раптом така шара! Причому немає франшизи, сервісна компанія Coris у Німеччині, – сподіваюся, підстави ніякої на буде.

5. І ще зробила купу копій документів, які підтверджують, що я не бомжую:
- Копія свідоцтва права власності на квартиру на Дарниці;
- Копія свідоцтва права співвласності на квартиру на Троєщині;
- Копія свідоцтва права власності на автомобіль;
- Копія договору оренди квартири на Дарниці;
- Копія трудового договору, завірена у місцевому центрі зайнятості;
- Довідка з роботи про те, що за мною зберігається робоче місце.

16 травня. Випровадила Юру у відрядження. Увечері він вислав мені копію квитанції про сплату готелю на місяць наперед – 522 євро (по 18 євро на добу).

18 травня. З чистою совістю пішла нарешті на співбесіду. Про всякий пожежний випадок взяла з собою ще й копії Юриних документів – запрошення на роботу, дозволи і т.д.

У черзі стояла не більше години. Тим, хто переді мною, призначали приходити за паспортом 25 травня. Ну нормально, значить вгадала з датою, 25-го вранці заберу паспорт, а після обіду якраз літак. Коли підійшла моя черга, вивалила в лоток для документів усе, що в мене було. Проковтнула хамський тон тітоньки у вікні. Стою, чекаю.

Далі стався чистої води форс-мажор, чого я зовсім не очікувала, як кувалдою по голові.
Вона навіть не захотіла дивитися на всі мої стоси паперів, на квитанції, на гори оплачених рахунків! Бачте, у мене паспорт закордонний на дівоче прізвище, а український – на прізвище у шлюбі. Тітонька ще збігала до консула уточнити, як бути, але консул сказав остоточне НІ. Я стояла біля віконця і не могла видавити з себе ні слова, тільки кліпала очима і набирала повітря, як риба. Я зрозуміла, що ніхто вже нікуди не їде. Я їй показувала шенгенські візи, видані після шлюбу, зовсім недавно, французьким посольством. Доводила, що за законами України закордонний паспорт є дійсним! Але тільки не в посольстві Німеччини. І тільки не в посольствах країн, які вимагають при подачі документів два паспорти – український і закордонний. У них там свої закони.

Тітонька все-таки розчулилася. Тітонька назвала прізвище начальниці-німкені, яка вирішує, кому дати, а кому не дати термінову дату співбесіди. На випадок, якщо я вивернуся навиворіт і встигну таки зробити нового паспорта.

Вийшла я з посольства вся в сльозах і почала з усіх сил збирати думки в кулах. Перш за все треба зробити новий паспорт. Добрі люди підказали, що це вже робиться не в ОВІРі, а в ЄДАПСі , у Бортничах за Києвом. Так би поїхала в ОВІР. Приїхала в ЄДАПС, встигла лише поцілувати замок, тому що якраз кожної середи вони працюють лише до 13.00, а я приїхала за п’ять хвилин до першої.

19 травня. Приїхала в ЄДАПС об 11.00. Стала в кінець довжелезної черги. Підозріло, що за мною майже ніхто не займає. Потім виявилося, що люди тут чергу займають з 7.00, щоб з гарантією. Ну чим не ОВІР, але ніде правди діти, дуже світлий, просторий, автоматизований. В 12.00 переді мною залишалося чоловік 15, дівчина за стійкою оголосила, що реєстрація завершена. Бажаючі можуть почекати до 17.00, а там як пощастить. Я стала чекати. В 13.00 всіх вигнали на вулицю – у держслужбовців обід. З’їла бутерброд, поспала в машині. О 16.30 почала з’являтися надія, о 17.00 мене все-таки зареєстрували. Заплатила в касу 1210 грн. за терміновий паспорт, який робиться 5 робочих днів, сфотографувалася. По паспорт сказали прийти 25 травня.

20 травня. З 8.00 почала набирати по телефону посольство. О 9.30 відповіли, що начальниця говорити по телефону не буде. Дали загальний е-мейл, на який я повинна була написати причину, чому я хочу терміново їхати. Причина в мене дійсно була, я її не придумала. Але настільки особиста, що розповісти про неї начальниці візового відділу було все одно, що прийти до посольства голою. Тим більше, поки лист до неї дійде, його прочитають усі клерки. Але якщо вже нагинатися раком, то з достоїнством. У мій гаманець посольство вже залізло, чому б не відкрити йому свою душу. Іноді заради мети можна пройти й через приниження. Одним словом написала листа, попросила співбесіду на 25 травня (якщо знову стояти в черзі, то найближча дата співбесіди була 30 червня), коли буде готовий мій паспорт, відправила, чекаю відповіді, відповідь не приходить.

23 травня. Знову дзвоню в посольство. Листа вони не отримали. Відправляю знову. І знову. Кожного разу по півгодини додзвонююся. Не отримали. Порадили відправити через електронну форму на сайті. Так і роблю. Цього разу отримали. На годиннику 13.00. О 19.30 приходить відповідь від начальниці – з призначенням дати співбесіди на завтра, 24 травня, на 14.00. Все-таки є серце і у працівників консульств! Спочатку я ледве не розплакалась на радощах, потім знову ледве не розплакалася з розпачу. Завтра ж у мене ще не буде паспорту!

24 травня. Чи спала, чи на спала, прокидаюся з думкою, що в нас може бути все. І якщо сказали, що паспорт буде 25-го, це ще не означає, що його не може бути 24-го. 9.30 – я у шефа ЄДАПСу, пояснюю ситуацію. 100 грн. були красномовними. За півгодини я отримала паспорт без черги. Потім заїхала в страхову, переоформила страховку на нове прізвище. Приїхала додому, переоформила квитки у Wizzair. Ще раз перечитала пам’ятку, чи нічого не забула. Виявилося – забула. Довідку, що старий паспорт у мене вилучили, коли робили новий паспорт. Знову – у ЄДАПС. 50 грн. – в касу за довідку. Там мені запропонували вибір – за 3 дні або за 12 днів. «За півгодини» у списку не було, тому знову довелося чесати до начальника. За додаткові 100 грн. довідка була готова.

Просто з ЄДАПСУ – у посольство на співбесіду. Цього разу придратися не було до чого. Візу пообіцяли за тиждень, але я попросила на завтра, якщо можливо, тому що у мене на завтра квитки. Це було не дуже можливо, але спробувати можна, ніяких гарантій, приходьте завтра після 14.00.

25 травня. На 14.00 я приїхала до посольства з валізами. А раптом? У паспорті вже стояла віза! До аеропорту за інерцією летіла на всіх вітрилах, хоча вже бачила, що встигаю. О 16.30 злетіла за графіком, але все ще не могла повірити, що 35-денний марафон під назвою «Отримати Шенгенську візу» позаду!

А скільки часу на підготовку до поїздки витрачає громадянин Нерезервації? Приблизно 10 хвилин на замовлення квитків по інтернету. Кожного разу це подовжує йому життя як мінімум на 35 днів. Ось і рецепт європейського доволіття. Хіба я не розумію, що злитися повинна не на Німецьке посольство, і не на будь-яке інше з посольств. Вони просто захищають кордони своїх держав. Наприклад німцям від швейцарців захищатися не портібно. На минулих вихідних у місті Констанц, що на березі Боденського озера, ми підійшли до таблички «Німецько-Швейцарський кордон», ступили крок уперед і опинилися в Швейцарії.

Comments

( 18 comments — Leave a comment )
tim_taller15
Jun. 1st, 2011 10:13 am (UTC)
Жах!!!

Саме через такі приколи я в Європу поки і не збираюсь!

PS: вдало повештатися Євросоюзом!!!
valizka
Jun. 1st, 2011 10:32 am (UTC)
ех, за дєрдаву абідно. вроді ж не бєздєльнікі....
Дякую за побажання!! :)
lesadko
Jun. 1st, 2011 12:29 pm (UTC)
Ти радій, що взагалі дали! :-)))

Легкого вам повернення в Резервацію! а то мені останнього разу було важко повертатись...

Насолоджуйтесь поки що!:-))
valizka
Jun. 1st, 2011 12:57 pm (UTC)
Ой, боюся я цього відчуття, коли не хочеться повертатися додому... Неприємне відчуття, але відвідує все частіше, що з ним робити? Раніше була більшою оптимісткою. Прочитала схожу тему в тебе у журналі: мабуть куплю мішок асфальту :))). Правда, дерева у дворі вже якось посадила, так шпана на наступний день під корінь поламала.
lesadko
Jun. 1st, 2011 01:05 pm (UTC)
ну асфальт виколупувати, надіюсь, не будуть ))

Приємної подорожі!:)
haidamac
Jun. 1st, 2011 01:53 pm (UTC)
мда...
минулоріч таку саме купу документів збирав, але як добре, що прізвище у мене одне :)

Знайомий перехід Констанц-Крьойцлінген. Саме звідти до Швейцарії і сам втрапив :)
valizka
Jun. 1st, 2011 03:17 pm (UTC)
от було в мене шосте чуття, що не потрібно прізвище змінювати :)))
superdrap
Jun. 1st, 2011 05:51 pm (UTC)
Насправді німецьке посольство захищає не свої кордони, а фінансові інтереси своїх співробітників - отих самих хамських тітоньок у віконцях.

Бо як фірма, що призначає дати співбесід, так і Прокредіт дали їм банальний відкат за ексклюзивні договори (адже "блокований рахунок" - це послуга якраз підібрана ексклюзивно для німецького посольства). Причому не факт, що німцям, а отій особі, до якої ходить тітонька "остаточно перепитати" (слово в слово те саме мені казали) - і я готовий закластися, що та особа є нашою з голови до п"ят, і в неї навіть нічого не перепитують - нема сенсу.

В моєму випадку виявилося, що виписка без транзакцій зі штукою євро на рахунку протягом останніх 3-х місяців - це гірше, ніж виписка моєї дівчини в стилі "поклав 5000 грн., взяв справку для посольства (на попередню подорож), зняв по шматочкам ті ж 5К" . Хоча на тому ж місці напередодні приходили люди зі щойно відкритими рахунками - і без проблем. Я впевнений зараз, що я міг просто піти (адже в мене був випадок для "часто подорожуючих"), а назавтра прийти в інше віконце - і пропустили б.

Просто відправляти усіх до ПКБ не можна, а за кожного 3-го тітоньці люди з банку пообіцяли невеличку премію на додачу до великої, що її отримує "людина-уточнювач".

У Вашому випадку ситуація серйозніша (все ж таки на цей рахунок справді можуть бути правила), хоча якщо французи пропускають, то й німці можуть. От тільки Ви від свого 8-го віконця відмовитися не могли.

П.С.: до речі, блокований рахунок краще робити у грн - тоді разом із справкою виходить "всього" 100 грн, а блоковані гроші можна нормально спустити в магазинах після подорожі, в той час як за кордоном в обмежений час це не так легко, а за зняття є комісія 0.8%, якщо не помиляюся.
valizka
Jun. 6th, 2011 08:48 am (UTC)
Так, я теж підозрюю, що і Промінвестбанк, і Прокредитбанк, і ЄДАПС пов'язані з посольством відкатами. Ота довідка за 50 грн. з ЄДАПСу про анулювання паспорту - це теж мабуть не просто так :).
А щоб перевірити корумпованість і німецького посольства, і багатьох інших, можна просто подзвонити в одну з посередницьких контор, телефони яких видає Google. Ціна мультивізи у німецькому посольстві - від 500 євро. Потрібен лише паспорт, довідка з роботи і картковий рахунок на 500 євро.

А ще я дізналася про те, що приблизно рік тому в німецьке посольство в Україні прийшла рознарядка видавати менше віз, тому що дуже багато розумників проникали в Німеччину за липовими візами. От вони й дізуть зі шкіри :).
fofka
Jun. 1st, 2011 08:00 pm (UTC)
решпект і уважуха.
я б плюнув на все 18 травня.

а чому неприємні почуття в районі печінки? ггг
fofka
Jun. 1st, 2011 08:02 pm (UTC)
а той... відбитки пальців брали?
valizka
Jun. 6th, 2011 07:50 am (UTC)
нєа, відбитків пальців не брали. Так що можу тут трохи покуралесити, якщо обережно :))
fofka
Jun. 6th, 2011 02:44 pm (UTC)
ггг

як до Діла дійде, проси Юрка на шухері стоять
valizka
Jun. 6th, 2011 08:00 am (UTC)
чому неприємні відчуття, чи чому в районі печінки? :)
у мене там Жаба живе. От вона й передчувала, що квиточки могли пропасти...
теж не раз хотіла на все плюнути, але молодца, що не плюнула! :))
bbgone
Jun. 20th, 2011 09:15 pm (UTC)
От шо пробівна, то пробівна! Ненатішуся тобов!
valizka
Jun. 22nd, 2011 07:45 pm (UTC)
Та да, можу як захочу :)). Якщо треба буде пробити лобом стіну абощо, то звертайся, допоможу :))
divega
Jul. 3rd, 2012 01:54 pm (UTC)
додаткові документи
Болюча тема, тож хочу додати маленьку дрібницю.
Якщо ваша нова віза для відвідин Німеччини буде видана через три роки після останніх відвідини Шенгену також додатково потрібно взяти довідку з податкової. І тут для всіх, у кого ЗП у конвертах настає мить печалі. Самі розумієте, що дуже часто особливого вибору немає, як отримувати її.
І про чергу. Станом на кінець червня початок черги був на середину серпня.
valizka
Jul. 4th, 2012 10:32 am (UTC)
Re: додаткові документи
довідка з податкової - це щось новеньке :)). благо, у нас стільки інстанцій і інспекцій - є куди по довідки посилати :)
( 18 comments — Leave a comment )